Андрій Денисенко
Дніпру 1200 років

Такі гасла цілком могли би прикрасити вулиці нашого міста в ці святкові дні. Міста, давнішого за
Москву та імперію, з її катеринами, переписуванням історії та байками про початки життя і
цивілізації в наших степах лише з височайшого соізволєнія. Адже найдревнішим містом на
території сучасного Дніпра і прямим його предком була столиця слов’янського племені уличів
Пересічень, розташований на піщаних пагорбах острова Чаплі, при пересіченні Дніпра і Самари.

<br>
Місто, яке за чисельністю населення дорівнювало князівському Переяславу і було найдальше
винесеним на південний схід Європи крупним слов’янським поселенням, виконувало торгову і
логістичну функцію, забезпечувало прохід суден і товарів через пороги, підтримувало переправи
через Дніпро і Самару. Пересічень вперше згадується у літописах під 940 роком, коли його після
трирічної облоги взяв воєвода київського князя Ігоря Свенельд.
Пересічень виник напочатку 800-х років, пережив розгром і втечу у середині 10 століття на захід
більшої частини уличів, які не витримали війни на два фронти з варягами і печенігами, але існував
і розвивався і за панування болгарів, хазарів, угрів, варягів-русів, печенігів і половців,
поповнювався слов’янським людом втікачів з Русі, був одним із центрів бродників.

<br>
Монгольський погром 1230-1250-х років знищив Пересічень, але не зупинив хід і безперервний
розвиток міського життя у Надпоріжжі, продовжувачем якого є сучасний Дніпро. Естафету
Пересіченя у виконанні торгово-перевалочної функції перед порогами не пізніше 1300 року
перехопило місто на правому березі Самари, у 1576 році вперше згадане як городок Стара Самар.
Потім були Старий і Новий Кодаки, козацька слава і сила, плацдарм волі і нової народної
державності, відвойований в орди і степу. Була Січ, само ім’я якої може бути продовженням імені
Пересіченя, пронесеного через віки нащадками уличів як пам’ять про свою стародавню столицю.

<br>
Саме з цих чистих улицьких, бродницьких і козацьких джерел, а не з мерянських та іжорських
боліт бере свої струмені наш древній і щодня новий Дніпро. Саме тому найважливішим після
перейменування завданням з деколонізації Дніпра є викинути на смітник історії брехливий
імперський міф про заснування міста сучою дочкою Катериною та встановити правдиве
літочислення його історії. І, переконаний, ми його виконаємо.
Слава Дніпру! Слава Україні!